Міжнародні перекази: що бачать банки і податкова?

У часи, коли бізнес і люди активно пересилають гроші за кордон і отримують трансферти — міжнародні перекази стають не просто банальною операцією, а потенційною точкою уваги для банків, фінмоніторингу і податкових служб.

Що бачить банк при міжнародному переказі

Коли ти надсилаєш або отримуєш гроші з-за кордону, твій банк — або банк контрагента — працює за кількома нормативами: валютне законодавство, правила фінмоніторингу (AML/CTF), внутрішні політики банку.

SWIFT / MT103 і супровідні дані

Міжнародні банківські системи використовують стандарти SWIFT, і в переказах зазвичай застосовується формат MT103 — він містить:

• інформацію про платника й отримувача (імена, рахунки, банк)

• розрахункові кореспондентські банки

• суму, валюту, дату

• призначення платежу

• хто платить комісію (beneficiary / shared / on behalf)

Це означає: банк «бачить» не лише суму, але й “із ким, навіщо, через кого”.

AML / CDD / ризикова оцінка

Банки України та фінансові установи підпадають під нормативи AML (протидія відмиванню грошей) та CFT (протидія фінансуванню тероризму). Закон «On Prevention and Counteraction to Legalisation (Laundering) of Criminal Proceeds, Terrorist Financing and Financing of Proliferation» встановлює, що банки і фінансові установи зобов'язані:

• ідентифікувати клієнтів (KYC / CDD)

• аналізувати транзакції на підозрілі ознаки

• робити поглиблену перевірку High-Risk клієнтів / операцій

• направляти звіти про підозрілі транзакції до державних органів (СФМS — Служба фінансового моніторингу).

Отже, якщо переказ — нетиповий за сумою, маршрутом, частотою або сторонами — банк може запросити підтвердження походження коштів, документи або відмовити в переказі.

Валютні / валютно-контрольні обмеження

Операції з іноземною валютою регулюються Законом України «Про валютні операції». Він передбачає, що валютні операції зазвичай вільні, але за умови дотримання законодавчих вимог, і банки мають право контролювати / перевіряти їх.

Крім цього, Національний банк України у 2024–2025 роках пом’якшував деякі валютні обмеження для бізнесу. Наприклад, для операцій з певними інвестиційними зв'язками чи імпортом дозволено здійснювати валютні трансакції, пов’язані з капіталом.

НБУ також встановив правило, що імпортні перекази можуть обмежуватись 10 % від заборгованості за контрактом у місяць, якщо заборгованість є.

Також банки здійснюють комплаєнс-контроль: якщо клієнт робить численні перекази, близькі до лімітів, або через багато проміжних банків, система “тригерить” перевірки.

Що бачить податкова: як держава отримує інформацію

Податкова не має прямого доступу до всіх SWIFT-переказів у режимі “on-line”, але є інші механізми контролю та обміну інформацією.

Автоматичний обмін інформацією (CRS)

CRS (Common Reporting Standard) — міжнародний стандарт автоматичного обміну даними про фінансові рахунки — давно набуває сили в Україні:

• Парламент ухвалив закон, який вніс зміни до Податкового кодексу для реалізації CRS.

• CRS офіційно почав діяти в Україні з 28 червня 2024 року.

• У перший автоматичний обмін (до 30 вересня 2024) Україна надіслала дані більш ніж в 30 юрисдикцій і отримала дані з понад 50.

• Звіт фінансових агентів за CRS (про “accountable accounts”) подається до 1 липня наступного року.

Що саме передається: дані власника рахунку (ім’я, адреса, ІПН або податковий номер), номер рахунку, баланс або вартість активів на кінець року, доходи, які нараховані (відсотки, дивіденди).

Це означає: податкова вже має змогу бачити зарубіжні рахунки / баланси / доходи своїх резидентів та порівнювати з тими, що вони декларують.

Звіт фінансових установ

В Україні фінансові установи (банки, інші фінансові агенти) зобов’язані подавати звіти про «accountable accounts» згідно з процедурою, яку схвалено Мінфіном і ДПС.

Учасники фінансового ринку, які не подадуть ці звіти, можуть бути оштрафовані згідно з кодексом податків.

За запитом і через перевірки

У разі податкової перевірки, кримінального провадження чи досудового розслідування ДПС може зробити запит до банків, отримати інформацію про рух коштів, історію платежів, контрагенти, призначення платежів. Банки зобов’язані надати цю інформацію за відповідними підставами.

Крім того, під час співставлення даних CRS та податкових декларацій можуть виявлятись невідповідності, які привернуть увагу фахівців чи аудиторів.

Ризики недекларованих чи «прикритих» переказів

Якщо хтось намагається “приховати” переказ або не задекларувати іноземний рахунок чи дохід — це не просто ризик штрафів. Ось що може чекати:

• запит на підтвердження — доведеться надати документи, інвойси, контракт

• донарахування податку + штраф + пеня

• кримінальна відповідальність у серйозних випадках (за умисні ухилення)

• блокування рахунків, зворотні операції

• погіршення довіри банку, обмеження у здійсненні фінансових операцій

Практичні рекомендації: як працювати без ризиків

✅ Документуйте все

Контракти, інвойси, листування, підтвердження платежів — це “захисний шар”. Якщо банк чи податкова запитає — буде що показати.

✅ Декларант, будьте відкриті

Якщо ви резидент України — будь-які закордонні рахунки, доходи мають бути вказані у декларації. Нехай це буде чесно — легше аргументувати свої дії.

✅ Уникайте схем “по дорозі через третю країну”

Якщо ви пересилаєте через третю країну, із проміжними банками — це вже тригер для банків, бо стає “нетиповим маршрутом”.

✅ Пам’ятайте про пороги та “дрібні суми”

Не думайте, що “невеликий переказ — без уваги”. Навіть для малих сум використовують базову перевірку — і якщо система побачить нестиковки, може “привернути увагу”.

✅ Перед великими переказами — проконсультуйтесь

Якщо вам треба переказати велику суму за кордон — зверніться до фахівця, оцініть контрактну частину, ризики валютного контролю, податковий аспект.

✅ Стежте за змінами

Закони змінюються: валютне законодавство, AML-правила, CRS — щорічно з’являються нові норми. Тримайте руку на пульсі.

Міжнародні перекази вже не “просто трансфер грошей”. Банки бачать докладну інформацію: хто, звідки, навіщо. Податкова не бачить кожен переказ, але через CRS має змогу отримати дані про ваші рахунки за кордоном і доходи.

Тому головне — не бігти від перевірок, а працювати так, щоб не боятися їх: документуй, декларуй і обирай прозорі рішення.